Автотехнічна експертиза

Автотехнічна експертиза, транспортно-трасологічна експертиза та комплексна автотехнічна експертиза причин ДТП

Завданнями автотехнічної експертизи є:

  • установлення несправностей транспортного засобу (далі – ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) чи внаслідок неї або після неї);
  • установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди;
  • швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику;
  • установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки;
  • момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має зазначатися у документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Орієнтований перелік питань:

  • Причини виникнення несправностей двигуна внутрішнього згорання?
  • Визначення базової лінійної норми витрат палива (бензин та диз. палево) транспортних засобів?
  • Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?
  • Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?
  • Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?
  • Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи тощо) ТЗ?
  • Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?
  • Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді за наявності даної несправності?
  • Якою була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП (якщо сліди різної довжини або перериваються, на це слід указати)?
  • Яка була швидкість ТЗ з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні або наїзду на нерухому перешкоду?
  • Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови даної видимості дороги (зазначається, якою була видимість дороги)?
  • Яка максимально припустима швидкість ТЗ на закругленні дороги даного радіуса?
  • Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
  • Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
  • Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?
  • Як повинен був діяти водій у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?
  • Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?
  • Чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху?
  • Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв’язку з виникненням ДТП?
  • З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження (зазначається, які саме), то чи мав водій технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (зазначається, якою саме), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?
  • Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху (указується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до перешкоди (пішохода)?

Транспортно-трасологічна експертиза:

Завданням транспортно-трасологічної експертизи є:

  • ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;
  • визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування;
  • визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
  • розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування;
  • вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об’єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

Орієнтований перелік питань:

  • Чи залишені певні сліди (указується, які саме і на чому) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?
  • Який механізм контактування ТЗ?
  • Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що виступають?
  • До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані сліди?
  • Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?
  • Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)? Який механізм контактування пішохода та ТЗ? Хто з осіб, які перебували в ТЗ під
  • час ДТП (вказуються прізвища, імена та по батькові осіб), перебував за кермом (для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і потерпілого та про особу, яка керувала ТЗ, призначається комплексна судово-медична, транспортно-трасологічна експертиза)?
  • Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?
  • На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?
  • Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?
  • У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?